Миколаївські леви розповідають

Faces of us Вам давно знайомі.
Так, ми ті самі Аркасівські леви – визитівка Миколаєва.
Ми приїхали до вашого міста,щоби прикрасити театр пана Лєбедєва, але щось пішло не так, нас поставили охороняти будинок, ні скоріше палац- головного командира Чорноморського флоту й портів М.А. Аркаса.
Виготовив нас відомий італійський скульптор Уліссо Камбія.
Він був класним скульптором, цей італієць, тому у нас багато родичів в різних країнах Європи.
Ми довго охороняли будинок з 1878 по 1919 ріку, а тоді через знані події, наші господарі поїхали за кордон.
В 20 роках 20 ст. в будинку облаштувався окружний виконком, в якому була господарська комісія.Ось і вирішила, ця коміссія прибрати нас на задній двір, щоби ми своїм білим родосівським мармуром не вихвалялися.
А ми ж добрі, дозволяли дітлахам на спинах посидіти.
Скількі фото перепозували
….А тоді в тридцяті магазин був, а тоді ще, щось дрібязкове.
…А в 1941 р. німецькі окупанти прийшли, тоже фотографувалися з нами…. польову жандармерію в домі розмістили, людей страчували.
Ми ж німі свідки… німі.В 1944р. відступаючи підпалили наш будинок.
Залишилися ми обгорілі та нікому не потрібні, безхатько.
Забули. Не до нас було.
Тільки дітлахи, як і раніше залізали на наші спини, а ми пригадуівали минулі часи й були дуже раді новим друзям.
Про нас пригадали на початку 60-х, коли розбили чудовий парк , який засадили кінським каштаном – Каштановий сквер.
Тепер ми гордо воссідали, бо знали нам довірили охороняти спокій цього міста.
Не знаємо навіщо нас вапном побілили, але то таке, дощ змив.
Але ми не тільки спокій, ми ще й історію зберігали.
Велике прохання до всіх!
Не псуйте нас, на малюйте, не ломайте.
Бо ми німі свідки…німі.
Трохи розбазікалися ми тут, а у нас інша робота.
Ми ж Леви, це наша робота Ваш спокій стерегти!