Бронзова танцівниця з Будви

30 грудня 2020р в ЗМІ з’явилася новина: величезні хвилі, які були спричинені потужним штормом, наробили лиха в м. Будва, Чорногорія. Вода затопила вулиці міста та в буквальному розумінні, змила романтичний символ міста – “Бронзову танцівницю”. Вона стояла на одній з прибережних скель, в районі будванського пляжу Могрен, застигла в бронзі – граційна, струнка дівчина.
Екскурсоводи стверджують, що белградський скульптор Градимир Алексич вдохновився саме місцевою легендою.
Її полюбляли, як місцеві мешканці так і туристи.
Перші за те,що в місті з’явився, додатковий об’єкт для приваблювання туристів, другі від захопливого пейзажу, який відкривається на фото.
А ще історію чи легенду додавали, ось Вам і готовий туристичний продукт.
Містечко Будва маленьке, має поважний вік – дві с половиною тисячі років, тому й легенд тут ….
А ви полюбляєте легенди? А про любов? А перед сном?
У Вас на жаль немає вибору, Ви вже читаєте.
По легенді, місто был засноване Кадмусом Фінікійським, якого вигнали з Греції разом з жінкою Гармоонією (начудили).
В 15 ст., стала господарювати Венеція, місто стало фортецею, та майже до 20 ст. населення складало 1000 осіб.
Старе місто майже повністю було знищено потужним землетрусом 1979р., але було повністю відновлено за 9 років.
В містечку 4 храми( 2 католицьких, 2 православних) та стільки ж музеїв, а легенд набагато більше….
Легенда пов’язана з назвою міста та його символом – двома рибами.
«Нехай двоє стануть як один» (Ko jedno nek budu dva), так сказали ті хто бачив першу легенду на власні очі.
В далекі часи в Будві жили закохані: красуня- донька багатія Олена та каменотес Марко Митров.
Батько нізащо не віддав би доню за простолюдина.
Тоді закохані вдвох кинулися зі скал в бурхливе море( “…и сия пучина поглотила их обоих…”). В нашій легенді, як тільки вони дісталися води,то одразу перетворилися на двох яскравих риб і більше не розлучалися.
Ще одна легенда, стосується “Бронзової танцівниці”.
В давні часи в місті була молода, закохана пара: дівчина танцівниця та юнак -моряк. По своїй роботі йому часто приходилося виходити в море, а дівчині – чекати коханого.
Коли він повертався, вона завжди зустрічала його на березі моря, та напевно танцювала від щастя, яке її переповнювало.
Так було завжди…
Одного разу корабель пішов в далекі країни з важливим грузом, дівчина залишилася чекати. Дівчина чекала….
Вранці кожного наступного дня дівчина приходила та вдивлялася в далечинь: очікуючи появу корабля( чула розповідь про те, що вона там танцювала кожного дня, але на мою думку їй було не до танців).
Не знаю скільки часу, чекала дівчина свого коханого, але можу з впевненістю сказати, що такі історії можно почути в усіх портових містечках, на всіх материках світу.
Але такого чудового памятника не знайдешь в інших містах,а в Будві є,точніше була – тендітна та стрімка в своєму русі – символ вічного кохання, вірності та відданості.
От тепер і ви знаєте кілько легенд міста Будва.
PS. “Бронзову танцівницю” –  відновлять.
Ми приїдемо, та побачимо на власні очі!
Буде так! фото 01. 05.2019р